1(с. 81)
Останні слова у п’єсі (с.128)
|
РОЗВИТОК ЛЮДСТВА НЕ СПИНИТИ
«…старі часи минули, настав
новий час. …все рухається…»
«Вже багато що відкрили, та
ще більше можна відкрити. Отже, роботи
буде і новим поколінням».
«На палиці не можна літати в
повітрі. Треба до неї , принаймні, приробити машину. Але такої машини ще
немає. Можливо, ніколи й не буде,бо людина занадто важка. Це, звичайно, поки
що невідомо. Ми ж далеко не все знаємо, Джузеппе. Бо ми й справді стоїмо лише
на самім початку».
|
Вічна універсальна тема
розвитку еволюції людського суспільства. Те, що сьогодні здається
неймовірним, у майбутньому буде звичайною річчю. Висновок: світ завжди стоїть
на порозі нового.
|
Вічна універсальна тема
розвитку еволюції людського суспільства. Те, що сьогодні здається
неймовірним, у майбутньому буде звичайною річчю. Висновок: світ завжди стоїть
на порозі нового.
|
1 (с. 81)
14 (с.124)
7 (с. 98)
|
СУМНІВ – ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ
«Бо там, де тисячоліттями
гніздилася віра, тепер оселився сумнів. …З найбільш призвичаєними істинами
тепер не церемоняться: сумніваються в тому, в чому раніше ніколи не
сумнівались»
«Наше новітнє мистецтво
сумніву захоплює більшість людей»
ВІДНОСНІСТЬ ЗНАНЬ
«Сонце сходить і заходить і
вертається на місце своє». Так каже Соломон. А що каже Галілей? – «Коли я був
малий…, я стояв на човні і кричав: «Берег відпливає». Нині я знаю, що берег
стояв, а відпливав човен»…
|
Закон розвитку людства –
сумнів, про що писав і Гете в своєму «Фаусті», називаючи Мефістофеля духом
заперечення.
Чи можна сумніватися в
ідеології фашизму/комунізму? Чи допустить тоталітарне суспільство до сумніву?
– питання, що могли стояти перед автором під час роботи над твором. Ні. Як
правителі ХУП ст.. у Флоренції, так і диктатори ХХ ст.. не допускають сумніву
і це стає загрозою розвитку, веде до загибелі.
|
Демократія допускає сумніви,
альтернативу, заперечення. Демократія – запорука розвитку.
|
3 (с. 91)
4 (с.93)
6 (с. 97)
7 (с. 99)
8 (с. 103)
9 (с. 105)
|
ЩО Є ІСТИНА?
ІСТИНА НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ ВЛАДИ
«Галілео, ти ступаєш на
страшний шлях. Злощасна та ніч, коли людина пізнає істину. Як можуть власть
імущі тримати на волі того, хто знає правду, бодай про найвіддаленішу зірку!»
«Істина – це дитя часу, не
авторитету»
«Смію думати, що вчений не
повинен питати, куди його заведе істина»
ІСТИНА – ТЕ, ЩО БАЧУ
«Чи не краще, синьйоре
Галілео, аби ви сказали нам, на якій підставі ви припускаєте, що в найвищій
сфері незмінного неба можуть існувати планети, вільні у своєму русі.
-
Підстави? Та
досить глянути на самі планети і на мої записи».
«Я переміг? Ні, не я, а розум переміг».
«Я вірю в розум».
«А чи не здається вам, що істина, - коли це істина, - проб’ється і без
нас?
Галілей: Ні, ні, ні! Пробиваються саме стільки істин, скільки ми їх
пробиваємо, перемога розуму може бути лише перемогою розумних!..
«То я вам скажу: хто не знає істини, той просто неук. А хто її знає і
називає брехнею, той – злочинець!»
|
Універсальна проблема істини:
скільки може бути істин, у чому їх сенс?
Знати правду небезпечно,
навіть ту, яка не торкається держави, а лежить поза політикою.
Не може авторитет/лідер/фюрер
впливати на істину.
Учений повинен відкривати
явища, він поза політикою.
Чи не можна зупинити істину?
Подвійна мораль диктаторських
країн не відповідала принципу істини: істина те, що бачу.
Людина має послуговуватися не
вірою (в Бога, в лідера, вождя, фюрера тощо), а розумом.
Діяльність/бездіяльні без
впливає на відкриття і розповсюдження істини.
Сучасне «неуцтво»
гітлерівської Німеччини породжено бажанням приховати істину. Той, хто ховає –
Гітлер, Сталін – злочинці.
|
Універсальна проблема істини:
скільки може бути істин, у чому їх сенс?
Знати правду небезпечно,
навіть ту, яка не торкається держави, а лежить поза політикою.
Не може авторитет/лідер/фюрер
впливати на істину.
Учений повинен відкривати
явища, він поза політикою.
Чи не можна зупинити істину?
Відповідальність за
використання істини має бути покладена не на вченого, а на політиків.
Лише активна небайдужа
позиція може дозволити розкривати істину. Чекати, поки вона сама «проб’ється»
, неправильно.
|
|
МОРАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НАУКИ
1.Учений і матеріальні блага
Галілей мусить витрачати час
на недолугих учнів, бо потрібно за щось купувати харчі.
«А коли мені самому вчитися?»
«Я прийшов до вас з приводу
вашого прохання збільшити вам утримування до тисячі скуді. На жаль, я про це
не можу клопотатися перед університетом. Знайте, математичні колегії не дають
університетові ніякого прибутку. Вона не така вже необхідна наука, як філософія,
не така корисна, як теологія, але ж вона дає знавцям таку безмежну насолоду»
«Гроші платять лише за те, що
дає гроші»
П.Наука повинна існувати для покращення життя людства
«Куратор: …навіщо їм нові
закони падіння? Для них важливі тільки закони упадання на коліна».
«Бачу, тобі мій лист здався
занадто раболіпним. А я думаю собі, чи не замало він раболіпний, чи не
занадто сухий, чи досить низько я в ньому гну спину. Стриманого листа може
собі дозволити той, хто має заслуги в доведенні правоти Арістотеля, а не я.
такий, як я, може тільки плазом на череві доскочити більш-менш путнього
становища. Ти ж знаєш, я зневажаю людей, Яким бракує клепки, щоб набити собі
черево».
«Маленький чернець: …І нащо
здалося Святе Письмо, яке все пояснює і доводить необхідність поту, терпіння,
голоду, підвладності, коли воно, як виявляється, сповнене помилок? …Виходить,
ніхто не дарував нам іншої ролі, крім цієї тлінної, гіркої, на крихітній
землі, такій залежній, що навколо неї вже ніщо не обертається? Жодного глузду
немає в нашій бідності.
Галілео: …Ваші селяни у
Кампаньї сплачують війни, що їх заступник лагідного Ісуса веде в Іспанії та
Німеччині. Для чого він ставить Землю в центр всесвіту? Для того, щоб трон
святого Петра міг стояти в центрі Землі. Ви маєте рацію, йдеться не про
планети, а про селян з Кампаньї. Чесноти зовсім не пов’язані зі злиднями,
дорогий мій. …що ж мені – брехати вашій пастві?
Малий чернець: є вищі мотиви,
що змушують нас мовчати: душевний мир знедолених!
Галілей: Дорогий мій, в
нагороду за те, що я збережу душевний спокій, скажімо, ваших батьків, власті
пропонують мені вино, яке селяни вичавлюють в поті свого лиця, створеного, як
відомо, за образом і подобою Бога. Коли б я погодився мовчати, то це б мало,
без сумніву, вельми підлі мотиви: заможне, дозвільне життя, ніяких
переслідувань і так далі»
Щоб донести істину народу,
Галілей видає маленькі книжечки народною мовою.
Пісня вуличних музик, що
розкриває сенс відкриттів Галілея для людства.
Ш.Моральний вибір вченого
Очікують на рішення Галілея
про відречення (Андреа проти дочки).
«Андреа: Нещасна та країна,
що не має героїв!
Галілей: Ні! Нещасна та
країна, якій потрібні герої!»
Що краще: згоріти за чстину,
чи відректися і працювати навіть без надії зберегти доробки для науки? Хто
переміг в кінцевому рахунку: Галілей чи Андреа?
«Галілей: Наше новітнє
мистецтво сумніву захоплює більшість людей. Вони вирвали нам з рук телескоп і
спрямували його на своїх гнобителів. … А чи можемо ми відступитися від мас
народу і залишитися вченими? … Людство, яке бреде наосліп в цьому
тисячолітньому райдужному тумані забобонів і застарілих слів, - занадто
темне, несвідоме, щоб повністю розгорнути власні сили, - нездатне буде
розвинути ті сили природи, що ви їх відкриваєте. Заради чого ви працюєте? Я
стою на тому, що єдина мета науки – полегшити нужденне людське існування. …
Безодня між вами і ним може стати колись такою глибокою, що ваш захоплений
вигук про нове відкриття буде зустрінуто всесвітнім зойком жаху»
|
Гітлерівська наука
оплачувалася сповна, що давало можливість розробляти нові напрямки. Багато
вчених купилося на це. І тільки дехто зумів протистояти, виїхавши за межі.
Зіставте іншу позицію моралі:
після війни США вивезли і використали знання розробника ядерної зброї, який
працював на Гітлера, а потім спокійно жив і творив для США – аби гроші. І не
був засуджений.
Моральність ученого і його
відкриттів лежить не тільки на політиці, але й на вченому. Важливий моральний
вибір кожної людини, в тому числі і вченого (екзистенційний висновок)
|
Проблема залишається і зараз,
можливо, в глобальному світі набуває іншого виразу: купівля/втеча мізків.
|