ПЛАНИ ДО ТВОРІВ ЗА РОМАНОМ "АЙВЕНГО"

Айвенго - ідеал лицаря та людини

І. Кожній людині потрібен приклад для наслідування.

П. Айвенго як вирішення проблеми політичного та національного протистояння.

1. Смиренність Айвенго перед рішенням батька щодо Ровени.

2. Непоступливість Айвенго у рішенні служити новим перетворенням у країні.

3. Айвенго - мужній воїн.

4. Людяність Айвенго у ставленні до зневажених євреїв.

Ш. Моє ставлення до Айвенго.

Як навчитися любити Батьківщину (за романом В. Скотта "Айвенго")

І. Проблема патріотизму у сучасному світі.

П. Чи моожна навчитися любити Батьківщину у письменника?

1. Історія написання роману "Айвенго".

2. Три конфлікти роману, що потребують вирішення.

3. Позиція Айвенго - ідеальне вирішення національно-політичного конфлікту.

Ш. Любов до землі предків має бути дієвою.

Роман "Айвенго" В. Скотта - істричний роман чи пам'ятка історії

І. Моє знайомство з романом В. Скотта "Айвенго".

П. Вплив роману на світогляд мого сучасника.

1. Історична основа роману та її відображення в романі ХІХ ст.

2. Актуальність роману для сучасників письменника.

3. моє сприйняття романа "Айвенго".

Ш. Уроки В. Скотта сьогодні.

Місце Ровени та Ребекки в долі Айвенго

І. Кохання потрібно кожному.

П. Величне сила кохання.

1. Трикутники кохання: Ровена - Айвенго - Ребекка; Айвенго - Ребекка - Буагільбер; Айвенго - Ровена  - Ательстан.

2. Тяжкий вибір леді Ровени між обов'язком і коханням.

3. Трагедіякохання Ребекки до Айвенго.

Ш. Впив кохання Ровени та Ребекки на Айвенго.

ДЕКІЛЬКА ПОРАД ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОНФЛІКТІВ У РОМАНІ "АЙВЕНГО" В. СКОТТА

1. Ровена - Айвенго - Ребекка = любовний трикутник (взаємне кохання і жертовне кохання).

2. Айвенго - Ровена - Ательстан = любовний трикутник (взаємне кохання і політичний шлюб).

3. Сакси - нормани / корінне населення - завойовники = національно-політичний конфлікт.

4. Принц Джон - Річард Левове Серце = політичний конфлікт.

5. Гурт, Вамба, лісні брати Локслі - землевласники = соціальний конфлікт.

6. Переслідування, гоніння на євреїв - етніччно-релігійний конфлікт.

http://interneturok.ru/ 1-dot

golbis.com 

Це адреса, за якою наші учні можуть цікаво вивчати шкільні предмети. Крім мого - мій унікальний і неповторний.

ПРО ЩО БУДЕМО ГОВОРИТИ НА "ГОВОРУНІ"

У вівторок, 25 жовтня, планується обговорити книгу Маркуса Зузака "Книжкова злодійка" ("Книжная воровка"). І нічого страшного, якщо не всі зуміють вчасно прочитати цей твір. Наша задача - подивитися на цю книгу з різних ступенів пізнання. Ті, що тільки прочитали декілька сторінок, і ті, що завершили читання, отримали різні враження. Цікаво, чи співпадуть вони при прочитанні всіх; на що розраховують початківці, чи задоволені ті, що завершили читання. Навіщо зараз читати про війну, та ще таку далеку, коли поряд йде своя війна. Чи може досвід минулого допомогти теперішньому. Банальна відповідь, що без минулого немає майбутнього, і що минуле потрібне, щоб не повторитися в минулому , - не проходить. Не допомагає минуле. Війни йдуть. То навіщо про них писати? Ось над цим і подумаємо з гуртківцями. Приходьте. Саме ви зробите нашу зустріч корисною і захоплюючою.

ЗАПРОШЕННЯ ДО КЛУБУ"ГОВОРУН"

У вівторок, 18 жовтня, о 15 годині відбудеться чергове засідання дискусійного літературного клубу "Говорун". Ми продовжимо говорити про креативне мислення, потренуємося у знаходженні нестардатних рішень, поговоримо про життя. Заходьте до нас, тільки ви зробите засідання цікавим і корисним. Кабінет для зустрічі - 314. Мадам Секіріна.

в чому наша помилка

Пишу по свіжих слідах - після перевірки чергової контрольної роботи. Але питання це виникло не сьогодні. Просто зараз були роботи випусного класу. це ті діти, які готуються до ЗНО. багатьом із них наймають репетиторів, щоб ті зробили чудо за один рік. Знаєте, чудо часом стає - коли учень, що ніколи не міг скласти речення до купи, починає писати зрозуміло не тільки йому, але і для іншого. Бачиш, що ті, які не читали, тепер знають приблизно зміст твору. Але проблема залишається. Більшість учнів просто відтворють учителя, підручник, використовують заяложені штампи. Коли ставиш питання дещо нетакякбуло, не знають як повестися, як дати відповідь. Тобто ми не навчили дітей мислити. навчили відтворювати. Я згадую початок нашого предмету, коли не було підручників. На уроці тоді була можливість обговорювати твір без залежності від підручника, самостійно.  А обмежені години на вивчення одного твору не дає можливості дати повний аналіз, зробити це так, щоб учень шляхом помилок, суперечок сам пройшов шлях пізнання твору і лише потім долучив авторитети, зіставивши власні відкриття з іншими позиціями. Школі бракує саме розвитку критичного мислення учнів. Зараз як раз і хочуть перевернути освіту від репродуктивного способу, до творчого. не мавпувати, а відкривати. Репетитор тут не допоможе, він обмежений теж в часі. 

Яку дати пораду? Батькам потрібно допомогти дітям знайти можливість розвивати це мислення ще і поза школою. Адже не тільки танці, співи, спорт є в позакласних заняттях. Принагідно скористаюся можливістю і прорекламую свій дискусійний літературний клуб "Говорун". На ньому ми з учнями піднімаємо питання сьогоднішнього дня, ті, що саме їх цікавлять. Обговорюємо новинки літератури, власну творчість. Є у планах організація і проведення самими учнями дискусій, диспутів за різними методиками. Наші зібрання покликані зняти бар'єри при публічному виступі, розвивати критичне мислення, соціалізувати дітей. Засідання клубу проходять по вівторках о 15-00. каб. 314.

ЩОДО ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ ЛІТЕРАТУРИ

     Останнім часом це питання викликає найбільше суперечок і непорозумінь. І можна зрозуміти чому. Адже втрачати роботу ніхто не бажає. А саме це станеться з учителями, які зараз викладають курс зарубіжної літератури. Тому так активно захищають існування зарубіжки у навчальних закладах, вдаючись часом до заборонених і некоректних з точки зору моралі випадів.

      Давайте поміркуємо спокійно і без емоцій.

      Зарубіжна література як предмет була введена в навчальні плани 25 років тому, коли постало питання: куди подіти величезну армію вчителів російської мови та літератури. Держава взяла під захисток людей, яким загрожувало безробіття. Було організовано безкоштовне для вчителів отримання другої вищої освіти з іншого фаху. навіть було здійснено декілька випусків так званих чистих зарубіжників, бо в подальшому фахівці зарубіжної літератури стали готувати як запасний аеродром - друга спеціальність до основного предмету. Тому більшість учителів зарубіжної літератури поки що - колишні русисти.

     Інша складова проблеми. Зарубіжна література, як і українська література - це все ж таки література. Світова література. Різниці між ними ніякої з точки зору смислів, наповненості,  методики викладання. Навіть методичні рекомендації, види контрольних робіт у нас - зарубіжників і українців - одні і ті самі. За фактом ми уже маємо інтегрований курс літератури, розділений для зручності між двома вчителями.

      Надавши викладання інтегрованого курсу літератури одному фахівцю, держава економить на заробітній платі, так як збільшення годин на вивчення не передбачається (2 години на тиждень), кількість авторів, творчість яких буде вивчатися, переважно зарубіжних, різко зменшується.

      А тепер детективне питання: кому це вигідно?

      Перш за все державі - збереже на кожному класі приблизно 2000 грн у місяць. а за рік? а за все життя? Батьки виграють, так як пропаде головна біль пошуків текстів. Діти  - потрібно буде менше читати, більше часу на відпочинок і улюблені заняття. Всі впишуться в новий тренд освіти - розвантаження програм і зберігання грошей для держави.

      Хто програє? Зарубіжники підуть (в більшій частині) на пенсію, бо багато з великим досвідом роботи. Учителям української літератури доведеться читати ще й деякі твори зарубіжних авторів, нові конспекти уроків писати. Але це легкий жарт, бо від знань ніхто ще не програвав, крім учителів зарубіжної літератури. Горе з розуму. Що залишається програти дітям? Вони різко зменшать своє коло читання, яке і зараз, на жаль, не дуже широке: в більшості окреслюється вимогами ЗНО.

       Я виклала своє бачення проблеми. Рішень цієї проблеми не надаю.

       Якби у мене запитали як у мами, чи хочу я, щоб мої діти вивчали зарубіжну літературу окремо, я б відповіла ствердно. Тому що в такому разі на літературу відводилося б не 2 години, а 4. відсоток якості освіти дитини буде вищий.

     

Всім доброго нового навчального року! Бажаю закінчити його в зравіїі при здоровому глузді!
Є непогана новина: з понеділка обіцяють завести значну кількість підручників для 7 класу. Так що чекаємо, не панікуємо. Все буде добре. Головне - щоб понеділок був саме той. Доживемо до понеділка.

Привіт! Привіт! Привіт!

Всім добрих канікул. Поки всі нормальні люди відпочивають, мене сподвигли на думки про програми і викладання своєї улюбленої зарубіжки у 9 класі. І не тільки.

 вирішила кинути думку в громаду, може, в когось щось цікавеньке альтернативненьке народиться.

Я не буду критикувати сучасний стан речей. Це легко. А викладу свою мрію. Кажуть, що вони збуваються. У своїх галюніках мені бачиться зарубіжка як уроки, на яких діти спокійно обмінюються думками, сперечаються відносно літератури. Їх не переслідує обов'язковість визначення епохи, напрямку, стилю, а вони прагнуть побачити всі грані художнього твору - мистецтва слова. Істори-проблематичний, історико-жанровий аспект у вивченні літератури можна залишити українській літературі, яка за визначенням відбиває літературний світовий процес, показуї на зв'язок з історичним тлом. дублювання у вивченні зарубіжної не є доцільним і цікавим. у нас, зарубіжників, є велика перевага: ми не готуємо учнів до ЗНО, а отже, можемо  і повинні працювати не так, ЯК ЦЕ РОБИТЬСЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Що потрібно?

1. Побудувати програму виключно на репрезентативних творах країн світу. Якщо ми говоримо, наприклад, Франція, то зразу виявиться ряд творів, які розкривають нам її. Ну не може Німеччина не асоціюватися з Гете. як не буває Англії без Шекспіра, Греції без Гомера. ТОбто вивчати твори своєрідного літерктурного канону. Визначати можуть науковці, вибрати вчителі.

2. Виробити чіткий алгоритм у вивченні твору. А вірніше,  не порядок, а набір складових, який дозволить працювати безпосередньо із текстом у всіх аспектах твору.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ 11 КЛАСУ

1. Г. Ібсен "Ляльковий дім".
2. А.П. Чехов "Чайка".
3. Ф. Кафка "Перевтілення".
4. Джеймс Джойс "Джакомо Джойс".
5. М. Булгаков "Майстер і Маргарита".
6. Поезія Рільке, Аполлінера, Гарсіа Лорки, Блока, Ахматової.
7. Б. Брехт "Життя Галілея".
8. А. Камю "Чума".
9. Е. Хемінгуей "Старий і море".
10. Кавабата Ясунарі "Тисяча журавлів".
11. Г. Гарсіа маркес "Сто років самотності", "Стариган з крилами".
12. М. Павич "Дамаскин".
13. П. Зюскінд"Парфумер".
14. Один із творів сучасних авторів: Річард Бах, Паоло Коельо, Умберто Еко, Харукі Мурокамі, Януш Вишневський тощо.

Зарубіжна література для 9 класу

1. П. Кальдерон "Життя - це сон".
2. Мольєр "Міщанин-шдяхтич".
3. Вольтер "Простак".
4. Й,В. Гете "Фауст".
5. Й.К.Ф. Шіллер "Вільгельм Телль".
6. Е.Т.А. Гофман "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер".
7. Д.Н.Г. Байрон "Мазепа".
8. О.С. Пушкін "Євгеній Онєгін".
9. М.Ю. Лермонтов "Герой нашого часу".
10. М.В. Гоголь "Шинель".

ПЧ:

1. М.В. Гоголь "Мертві душі".
2. Е.А. По "Золотий жук", "Чорний кіт".
3. Жорж Санд "Консуело".
4. Д.Фонвізін "Недоросток".

українська література для 7 класу

1. А. Чайковський "За сестрою".
2. М. Стельмах "Гуси-лебеді детять..."
3. Г. Тютюнник "Климко".
4. М. Павличко "Русалонька ізх ?-В, або Прокляття роду Кулаківських".
5. Л. Пономаренко "Гер переможний".
6. О. Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили".

Що читати влітку 7 класу

1.  Балади про Робін Гуда.
2. В. Скотт "Айвенго".
3. В. Биков "Альпійська балада".
4. Дж. Олдрідж "Останній дюйм".
5. Шолом-Алейхем "Пісня над Піснями".
6. Е.А. По "Золотий жук", "Чорний кіт".
7. А. Конан Дойл "Пістрява стрічка", "Спілка рудих".
8. О. Генрі "Дари волхвів", "Останній листок".
9. Г.Д. Уеллс "Чарівна крамниця".
10. Рюноске Акутагава "Павутинка".
11. А. Азімов "Фах".
12. Діана Вінн Джонс "Мандрівний замок Хоула".
13. Корнелія Функе "Чорнильне серце".

Позакласне читання:

1. Е.Е. Шмітт "Оскар і Рожева Пані".
2. Марк Твен "Принц і злидар".
3. Гері Шмідт "Битва по середах".
4. Анна Гавальда "35 кіло надії".

Для тих, хто зачекався мого продовження щодо Дороги додому.

Пам'ятаєте, я ділилася книгою, яка мене знайшла. Нарешті я її прочитала. нагадую назву "Путешествие домой. Автобиография американского йога". Автор - Ратханатха Свами. Мені її подарували. Є навіть підпис: "Бажаємо Вам внутрішньої гармонії та єднання з Божественним". Саме зараз усвідомила суть дарунку. Скажу чесно, я рідко звертаюся до поддібної літератури. Не через те, що ні у що не вірю. Навпаки, маю свою віру, християнську. Але ця книга прочитана. Залишила дивні відчуття. Весь час під час читання стояла думка: навіщо це мені. До того ж стиль далеконе захоплюючий. Інформація є, вчення нема. Для мене. Я більше розраховувала на тлумачення нового для мене світу, концепції. Але відчуття втраченого часу не було. Таке враження, що книга ще не закрилася. Вона ще повернеться. Мені було комфортно її читати.

наша шана Героям Чорнобиля

Всім миру і добра!

Часом стикаєшся з купою проблем там,де їх неповинно бути. часом навпаки. Очікуючи на Годо, так нікого і не дочекаєшся. Як я переживала за нашу прем'єру "Веселого роджера"! Але все пройшло пристойно . Діти просто неперевершені. Потрібно було пропрацювати стільки років учителем, щоб нарешті допетрати, що це ми, дорослі, на сцені граємо, як і у житті, а діти живуть на сцені. Вони були піратами в повному сенсі на ту мить, поки виходили на сцену. Я не могла їх чомусь научити чи скорегувати. Вони все робили по-справжньому. Ось чому часом нам, дорослим, буває складно переконати дітей не робити щось, а щось робити. вони нас не розуміють. І не тому, що вони погані. Вони живуть інакше. Правий був Сент-Екзюпері, коли писав свого Маленьког принца. Дивний люди, ці дорослі.

Книги, які тебе обирають

Збита до крові на колінках фраза. Але сьогодні саме про таку книгу. Ніколи не цікавилася гуру, буддистами, крішнаїдами і всім тим ідеологічно далеким пошуком істини через медитації і прочая нірвани. Звучить дико. Дійсно, я щось чула, щось читала, щось бачила. Але це не було моїм. (Згадалося, як я обирала сумку. Продавчиня підійшла до мене зі звичним питинням, чим мені допомогти, на що я їй сказала, що шукаю свою сумку. Вона на мене дивилася, як на марсіанина0. Так ось література про шукачів духовності в Індії ніколи моєю не була. День народження приніс мені купу нових книг. Серед них і книга з промовистою назвою "Дорога додому",а точніше - "Путешествие домой". Автор - Ратханатха Свами. Думаю, за іменем можете зрозуміти, про що там йдеться. Такий собі американець із середньостатистичної, як би у нас сказали, пересічної родини, що пізнав усе - наркотики, алкоголь, рок, крім любові і кохання (як я зрозуміла), з якогось дивного голосу вирішив, що йому потрібно потрапити в Індію. І автостопом, пішки через всю Європу, Туреччину, Афганістан, Пакестан все ж таки там опиняється. Далі вже пошуки свого вчення. Чому я стала читати цю книгу? Вона потрапила до мене. Не я її обрала. Отже, це моя книга. Чи стане вона для мене відкриттям нового шляху додому? Не впевнена. Я консерватор за натурою і дуже обережно сприймаю нове, не дивлячись, що люблю експериментувати. але ж я знаю в кулінарії, чим все закінчиться. Чим закінчиться моє читання цієї книги, що зайшла до мене в хату, я не знаю. Чекайте, може я стану кимось.

Деякі думки щодо вивчення творчості Сервантеса

Учні 8 класів починають відкривати для себе творчість Сервантеса. Я впевнена, що дехто з них уже чув про дивакуватого рицаря Дон Кіхота. Саме в дивакуватого і неповного розуму перетворюється Дон Кіхот в пам'яті більшості, хто знайомився з ним виключно в межах шкільної програми. І мало кому із учнів приходить думка про те, що  титул "вічний образ" ніколи б не закріпився б за героєм Сервантеса, якби він був виключно диваком, блазнем , пародією на рицарів. Перед нами шляхетна, але бідна людина, яка мріє повернути людство на шлях доброти, справедливості, честі, гідності. Але це не потрібно самим людям - як бідним, так і багатим. Вони вже звикли жити в такій системі. Як звикли жити в системі корупції і наше суспільство. Варто в ньому з'явитися донкіхотам, як ми ж і закидаємо їх камінням. Не потрібні людству благородні і чесні рицарі. Світ тримається на брехні. Сумно, правда? Невже ви думаєте, що Сервантес хотів нас розсмішити? Він відкрив правду життя. Ми ходимо по колу. Хто наважиться розірвати це коло? Може, Гамлет? Але і він буде боротися за правду, а результатами скористається якийсь зайда із сусідньої країни...

і хто тепер скаже, що література застаріла і нікому  не потрібна? Думайте, люди!

Зразок публіцистичної замітки/статті про твір сучасної зарубіжної літератури

КОЛИ ЩУР РОЗУМНІШИЙ ЗА ЛЮДИНУ

     Ви ніколи не дарували квіти щурам? Ви до сих пір визнаєте вищисть людини над ними? Тоді мені вас по-справжньому шкода.

     Мабуть, так міг записати у своєму щоденнику Чарлі Гордон, з яким ви так і не познайомилися. І хоча чужі щоденники читати є свідченням невихованності, але часом стає не те що цікаво, а корисно заглянути потай через плече. Я не збираюся порушувати правила гарного тону і втягувати вас у авантюру. Я просто пропоную вам прочитати книгу Даніеля Кіза "Квіти для Елджернона". За назвою може здатися, що це чергова мелодрама про кохання, адже квіти завжди даруєш тим, кого любиш. На жаль, не завжди при житті того, кого любиш.

     Коли відкриєте книгу і спробуєте прочитати перші рядки, ви можете опинитися в незручному становищі. Складається враження, що перед вами шкільний твір двійошника, який ледь порозумівся у граматиці, а точніше, просто навчився писати літери, але не завжди ті, які потрібно було написати. Як часто ми судимо людину лише за її зовнішнім проявом. Ну що з того, що переросток Чарлі не вміє писати? Хіба ви ніколи не допускали помилок у власній писанині? Чи визначають граматичні помилки, неправильно поставлені коми особистість людини? Знаю наперед вашу відповідь, тільки не кажіть це вчителеві з української мови.

Ось і я не відклала книги, хоч помилок там було більше, ніж у творах моїх учнів. Бо за помилками дуже боязко проглядала Людина. Цей юнак був природою позбавлений здатності опанувати звичайні програмові знання. Про таких люди, які здатні опанувати шкіьну програму, часто кажуть - дурні, недорумки і таке подібне. Але цей хлопчак дуже хотів стати розумним, щоб мати право на кохання, бо розумів, що його вчителька не полюбить його, такого дурня, хоча і переживає за його успіхи. Він погоджується на операцію, яку вже роблять щурам. він стає своєрідним щуром, але залишається людиною. Дивна історія. Людина, яка швидко опанувала розум і перевершила очікування і досягнення тих, хто експерементував над ним, практично сам і відмовиться від цього розуму. Чому? Мені здалося, це сталося через те, що світ розуму не потребує справжніх почуттів. Краще писати з помилками і мати здатність до щирих почуттів, гіж бути розумних і бездушним. 

    Але я не впевнена, що саме це хотів сказати книгою автор. Можливо, твоя думка буде правильною. Залишається прочитати цю невеличку книжечку. В коментах можеш залишити своє розуміння.

ПУБЛІЦИСТИЧНА ЗАМІТКА / СТАТТЯ ПРО ХУДОЖНІЙ ТВІР

Доброго всім здоров'я і миру!

Публіцистична замітка/стаття - жанр журналістики. А чи можна її застосовувати до художньої літератури? Чим у такому разі вона буде відрізнятися від аналізу художнього твору?

По-перше, така замітка розраховується на публічність. Вона повинна бути цікавою і корисною для широкого кола читачів різних за віком, статтю, родом діяльності, а не виключно спеціалістам, фахівцям від літератури.

Тому повинна бути написана яскраво, емоційно, навіть з оціночною лексикою.

В основі повинна бути легкість прочитання, зрозумілість. В результаті читач повинен отримати задоволення від того, що він усе зрозуміє, зацікавиться і прочитає твір, про який ви написали.

По-друге, замітка на те і замітка, тобто не дослідження, не наукова розвідка з глибоким і широким літературним контекстом, а власна інтерпретація, власна позиція щодо твору, про який ідеться мова. Ви не претендуєте на лаври критика, але ділитеся з іншими своїми враженнями від прочитаного.

Навіщо це? "Книга - джерело знань". Будь-яке джерело може вичерпатися.А ваша замітка має поповнити його публікою. Залучите до світу читачів хоч ще одного члена - дивись, і світ стане кращим. Хоч на йоту.

Про що може йти мова? Про що завгодно. Можна звернути увагу на якийсь один компонент художнього твору, а можна зачепити декілька, які врізалися і в пам'ять, і в душу.

Компоненти:

• проблематика та її актуальність (завжди ставтепитання: навіщо це мені потрібно);
• розвиток конфлікту: хто проти кого і як вирішено;
• композиція, сюжет, їхня роль у розкритті проблем;
• значення позасюжетних елементів (авторських відствупів, описів, епіграфів, присвят, назви твору тощо);
• художня і суспільна цінність твору;
• власні емоції;
• думки інших про твір (можна і посперечатися, не обов'язково з усім погоджуватися;
• влучна назва замітки/статті;
• дискусійний початок.

Десь так я хочу бачити вашу роботу, шановні 11 класи.

Приклад - через пару днів.

Потрібна допомога: не можу на блог завантажувати презентації. Що робити?

"П'яний корабель" Артюра Рембо

Доброго всім здоров'я і миру!

Для прискорення процесу аналізу зазначеного вірша Артюра Рембо пропоную звернути увагу на слідуючі питання:

- чи є сюжет у цьому творі? Як він розвивається?

- що в центрі уваги: опис маршруту чи відчуття життя під час плавання?

- як змінюються емоції поета-корабля?

- чим можна пояснити метаморфозу корабля у "вутлий" паперовий кораблик в калюжі?

- яка різниця між

• безпорадною іграшкою;
• вільним, свободним кораблем;
• блукаючим Голладцем - кораблем-примарою;
• п'яним кораблем?

"Моя циганерія" Артюра Рембо:

1. Як ви розумієте неологізм "циганерія"?
2. Порівняйте з російським перекладом назви цього вірша - "Богемия"/"Фантазия".
3. Що в центрі уваги поета у цьому вірші: природа чи стан душі, відчуття?

Завдвння для 10 класів за поезією Поля Верлена

Доброго всім здоров'я і миру!

Це завдання я взяла з книги Столій "Світова література. 10 клас. Розробки уроків". Це не моє авторство, але мені саме ці завдання видалися доречними і прийнятними.

Варіант 1. (1-10)

Дослідити, якими засобами української мови відтворюються особливості поезії Верлена "Pleut doucement sur la ville" у перекладі М. Рильського.
1. Яким віршованим розміром здійснено переклад? Які рими застосовує перекладач?
2. Знайдіть асонанси. З якою метою використовує їх автор?
3. Які алітерації виникають у перекладі? Порівняйте, чи властиві такі алітерації оригіналу? (при можливості)
3. Чи використовує перекладач сугестію як художній засіб? Обгрунтуйте свої міркування.

Так тихо серце плача,

Як дощ шумить над містом.

Нема причин неначе, 

А серце ревно плаче!

О, ніжно як шумить

Дощ по дахах, по листю!

У цю тужливу мить

Як солодко шумить!

Відкіль цей плач, не знати.

В осиротілім серці!

Ні зради, ні утрати -

Відкіль журба, не знати!

Найтяжчий, певне, сум -

Без гніву, без любові,

Без ревнощів, без дум -

Такий нестерпний сум.

Варіант 2 (11-21)

Дослідити, якими засобами української мови відтворються особливості поезії Верлена "Pleut doucement sur la ville" у перекладі М. Драй-Хмари.

1. Яким віршованим розміром здійснено переклад? Які рими застосовує перекладач?

2. Чи властиві перекладу асонанси? Наведіть приклади.

3. Які алітерації виникають у перекладі? Порівняйте, чи властиві такі алітерації оригіналу? (при можливості)

4. Доведіть, що перекладач домагається зменшення ролі інформативно-розповідної функції мови.

В серці і сльози , і біль, -

небо над городом плаче.

Що це за туга? Відкіль

цей невгамований біль?

Мжиці зажурені звуки

і на землі, й по дахах!

В серце, що в'яне від скуки,

ллються зажурені звуки.

Сльози і біль без причин

в серці, якому байдуже...

Тут ані зрад, ні провин:

туга моя без причин.

Чи не найбільше це горе -

навіть не знати, чому

в серце несміливе, хворе

люте закралося горе?

Варіант 3 (22-30)

Дослідити, якими засобами української мови відтворються особливості поезії Верлена "Pleut doucement sur la ville" у перекладі М. Лукаша.

1. Яким віршованим розміром здійснено переклад? Які рими застосовує перекладач?

2. Знайдіть асонанси. З якою метою використовує їх автор?
3. Які алітерації виникають у перекладі? Порівняйте, чи властиві такі алітерації оригіналу? (при можливості)
4. Чи використовує перекладач сугестію? Обгрунтуйте свої міркування.

Із серця рветься плач,
Як дощ іллється з неба.
Від зради чи невдач,
Відкіль цей тужний плач?

О, хлюпотіння зливи
По крівлях, по землі!
На серце нещасливе
Спливають співи зливи...

Лягає без причин
Туг? на серці туга.
З відчаю хоч кричи!
Печалюсь без причин.

Від муки дітись ніде,
Рве серце марний жаль.
Любові й зненавиди
Нема, а дітись ніде!

 практика для 8 класів.

Доброго всім здоров'я і миру!

 Учням 8 класів потрібно терміново виконати роботу з практики. Вони повинні обрати будь-яку із вивчених тем і запропонувати альтернативний урок на 12 слайдах. 

Учні вже почали надсилати свої роботи.Останній термін - 18 березня

Що почитати у вихідні

Доброго всім здоров'я і миру!

Учнів чекають чотири дні вихідного. Крім підготовки до уроків ( наступних), все рівно буде час. раджу звернути увагу на книгу. Я хочу порадити знайти і прочитати фантастичні оповідання Еріка Френка Рассела під загальною назвою "Эта безумная Вселенная". І хоча я не являюсь прихильницею фантастики, але ця книга мене зачарувала. По-перше, оповідання всі різні, навіть дивно, бо налаштований на одного автора, один збірник, має бути принаймні щось спільне. Але вони дійсно різноманітні - іронічні, антиутопічні, утопічні, сумні і так далі за всіма параметрами. По-друге, вони по-дитячому прості, і в той самий час змушують задуматися. По-третє, це не наукова вигадка-прогнози зі всілякими штучками з фізики, що для лірика не завжди прийнятне (хто б що не згадував з далекої молодості протистоянь ліриків-фізиків).

Вони - наше сьогодення. Це не просто дзеркало, це ввічливе застереження людства вкотре стати Людьми.

А тепер про одне оповідання. Його назва: "И не осталось никого". Загін землян з армією і всесильним начальством прилітають на одну із підкорених і заселених колись землянами планетку, яка на їх картах позначена як їхні підлеглі. Але замість покори зустрічають і не те що непокору, а просто ігнорування. Війська діють за інструкцією, але в ній чітко зазначено, що вступати в бій потрібно лише в разі нападу. Прибульці-земляни є рабами інструкції, тому вимушені не воювати, щоб звернути на себе увагу, а дозволити зголоднілих солдат відпустити у місто. Але на корабель повернулися не всі. Що змусило залишитися землян на закинутій планетці, чому решта , що повернулася, відмовляється коритися начальству? Ясна річ, що відповіді в кінці оповідання. Скажу лише одне, я б теж залишилася. Бо саме за таке суспільство Небесна сотня шла по Інститутській на вірну загибель, а добровольці поїхали на Схід стримувати агресора. Ну і відповідь, як зупинити агресора і завоювати прихильність ворога, перетворивши його на друзів і однодумців, можна теж знайти в кінці цього оповідання. Скажу одне - рецепт криється у совісті кожного. Про це ще Достоєвський писав.

Аналіз поетичного твору. Як це робиться

П

Перевіряючи роботи учнів, знову відкрила Америку: навіть план не допомагає написати аналіз вірша. Більшість план сприймать за анкету. Тож якщо хочете навчитися аналізувати вірш, прочитайте зразок. Його я взяла з уже цитованої мною книги Василя Пахаренка. Він показує на вірші Василя Стуса.

Учнівські проекти.

Буктрейлери.

Зразок твору для 6 класу

Доброго всім здоров'я і миру!

Цей твір є лише зразком. Переписувати його не має сенсу. Прочитайте. А потім напишіть свій власний.

Уроки від Джека Лондона

     Людина повинна навчатися все життя. Ця фраза стала широковживаною і на неї реагують, як на існування зубів, коли вони не болять, - просто не помічають. Книжки читають, тому що або цікаво, або на уроках задавали. А уроки - це просто 45 хвилин, коли потрібно тихо сидіти і відповідати, коли запитають. Але не для всіх все так, як я написала. Є справжні любителі і уроків, і літератури. Ось саме для них література розкриє величезний світ уяви, фактів, і непомітно, без відповідання на питання навчить.

      Чого навчить Джек Лондон?

     Перш за все силі волі. Його герої просто заворожують своїм характером. Це люди пристрасті, дії, мужності. Не всі. Є там і негідники. Все, як у житті.

     У оповіданні "Жага до життя" всього два герої: Білл і безіменний, а для читача відкривають цілу енциклопедію з етики і моралі. Ми важко розуміємо, як можна залишити товариша, напарника з пошкодженою ногою в Глухомані на вірну смерть. Але потім, нас дивує інша думка: якби Білл залишився допомагати пораненому, то н е встиг би на корабель і тоді б вони загинули разом. І тепер ми самі постаємо перед проблемою: а як би я поступив, що обрав, чи зумів би вибрати між смертю і життям? І розумієш, що це дуже складно бути Людиною, не втратити тих чеснот доброти, співчуття, які прищеплював собі впродовж свого життя, адже навіть хворий вовк має жагу до життя. Не стати тим вовком, який просто керується інстинктом, не опуститися до того, щоб обсмоктувати кістки товариша, коли тобі дуже хочеться їсти. 

Ось це і є - бути Людиною. Саме такі уроки людяності і отримала я від Джека Лондона із його книг.

"Біле Ікло" Дж. Лондона

Доброго всім здоров'я і миру!

Дані роздуми будуть корисними для учнів 6 класів. Брак часу не дає більш розлого зупинитися на позакласному читанні. Даний роман учні читають з цікавістю, а ще більше полюбляють дивитися екранізацію. Учнівську увагу привертають мужність героїв у екстремальних умовах і (назовемо це умовно) "собачку жалко". Поза увагою залишається величезний простір для розмірковування.

Почнемо з початку. Північною Пустелею, яку автор поважно пише з великої літери, пересуваються сани з домовиною, а за ними слідом непомітно спочатку, як марево, йдуть вовки.

Ця частина з часом вивітрюється із пам'ті більшості учнів, бо там немає вовченяти. Але там є головна думка автора. Тема протистояння Людини і Природи, справжньої, дикої, безкомпромісної. Людина терпить поразку у цій битві. Вовки мали перемогти. Лише  кількість людей і вогнепальна зброя (читай - розум) змушують вовків відступити. Не здатися. Більше цих героїв, крім вовчиці Кічі, яка запозичила дещицю розуму у людей, ми не зустрінемо.

Наступна частина присвячена чітким законам вовчої зграї. Так люди називають об'єднання вовків, бо не усвіідомлюють, що в зграї є чіткий розподіл законів. А вони там присутні. Там теж йде боротьба. Тепер всередині Природи. Закон вічний: або ти є їжею для когось, або вони є твоєю їжею. Його відкриває через досвід Сіре вовченя (ось, нарешті, головний герой, титульний вийшов на арену). І лише Боги (очима вовченяти) зуміли підкорити сина природи, тому що вони могли змусити неживі речі ставати живими. Палка перетворює людину у Бога.

Починається період протистояння Людини і Природи.

Біле Ікло починає свій шлях до... 

Спочатку він кориться Богам, бо вони дають постійно їжу, не потрібно шукати (пізніше навіть сам від волі відмовиться, де потрібно докладати зусиль для прожиття), і є груба, але справедлива долоня. Вона карає за провину.

 Наступний етап для Білого Ікла найжахливіший. Але ще страшніший він для людини. Тепер вовк стає бойовою собакою (умовно), вовк є вовк. Краще здохнути, ніж коритися злу. Це вибір Білого Ікла. Красень Сміт піднімає із природніх якостей найжахливіші - злість, жорстокість. Але вовкові можна пробачити. Але ці якості є тепер і у людини.

Що може спасти дику природу, дикість? Лише любов. Поступово, без злості , жорстокості хижак настільки перероджує своє єство, що не тільки вірно захищає свого господаря, а навіть, о Боже, вовк загавкав.

Вставною новелою виглядає епізод зі злочинцем, якого суддя не розібравшись, проявивши байдужість, відправив за грати. Це породило помсту. А якби суддя проявив у свій час любов і розуміння до цього нещасного, то могло б і не бути помсти.

Навіщо Лондон вводить цей епізод, До чого він у розповіді про Біле Ікло? А щоб ми, читачі, Люди, переконалися: не жорстокість, а любов робить нас із дикої Природи Людьми.
Ось так закінчився шлях Білого Ікла від звіра до ... Людини (не за формою, а за суттю).

Вийшло забагато букв у моїх думках, але дуже стисло, щоб розкрити всі нюанси цього необхідного для виховання твору. Задля нього варто було б відмовитися від "Хамелеону" і "Товстого і тонкого", а більше часу використати для роздумів над цим твором Лондона.

Декілька речень щодо поезії.

З досвіду бачу, що найважче проходить вивчення поезії. Не хочу звинувачувати в цьому бездуховність нинішнього покоління, нечуттєвість. Скоріше за все, причина криється в мені самій. Мені набагато цікавіше вести розмову про великі епічні твори, ніж про малі ліричні форми. Ну не можу я на тридцять чоловік препаровувати вірш. Вибачте за грубість. Читати можу, а от розглядати  - ні. Не моє це. Тому знімаю провину з учнів. тим не менш хочу, щоб вони відчули і призвичаїлися до поезії. 

На 8-класників чекає письмова робота: роздуми над середньовічною поезією. Уявімо, що я перенеслась набагато років в минуле і саме мені потрібно написати власні думки з приводу поезії трубадурів.

...Трубадури. Дивне слово відкрила для мене література середньовіччя. Для мене воно раніше означало одне - герой мультфільму"Бременські музиканти" - красивий високий юнак в брюках кльош, що викрадає свою принцесу. Втеча молоді від занудної класики з мазурками і яйцем дієтічєскім.

Тепер все стало інакше. Трубадури - поети, що віднайшли риму. Погодьтеся. що зараз ми навіть не хочемо сприймати вірші за вірші, якщо вони не мають рими. Ми звикли до неї, призвичаїлися. А у далекому тринадцятому столітті трубадури ламають стереотипи і перетворюють призвичаєну для вуха поезію у новітнє і милозвучне. Мені здається, що вони повинні були виглядати бунтівниками. 

А їхнє захоплення дамою серця! Жінка піднесена до небес. Високе кохання. Таке, яке ми називаємо в юності виключно романтичним. Кожна почувається принцесою, прокидаючись під звуки альби, а ввечері насолоджуючись серенадою.

Звитяга рицарів потрібна не лише на турнірах і на полі бою. Мужність набуває відтінку кохання в сирвентах де Борна. І хоча мудрий Данте відправив забіяку-лицаря до Пекла, тим не менш він оспівав красу війни і увійшов у історію. Для нашого сучасника це звучить абсурдно - краса війни, але де Борн жив у часи відкритого бою, очі в очі, а мужність і воїнська доблесть були не статутом, а кодексом честі лицаря. Тому як коханець у травні, місяці усіх закоханих поетів, милується шатрами і наметами військового стану, що вже готовий піднятися, ощетинитися списами і мечами і ринути на супротивника.

На сьогодні досить мандрівки в минуле. У своєму далекому 1974 році я навіть не підозрювала, ЩО БУЛА ПОЕЗІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. Ми тоді лише знущалися над поезією Тичини.

Життя міняється. Тож у мене вийшов ненаписаний твір учениці 8 класу середньої школи № 6 м. Прилуки Нечволод Валентини.

Всім доброго здоров'я і миру!

До вивчення поезії вагантів у 8 класі:

Прослухати Гаудеамус і Пісню студентів можна за наступним посиланням:

/www.youtube.com/watch?v=VGJGd4yZUO4

www.youtube.com/watch?v=fAHWvUANVCg

11 клас: підібрати матеріал до твору на одну із тем

1. "...Бувають часи, коли не можна говорити про дрібні грішки. Усякий гріх смертний, і всяка байдужість злочинна"(за романом А. Камю "Чума").

2. "Але ж для громадського добра саме й потрібне щастя кожної окремої людини" (за романом А. Камю "Чума").

3. "...Бути чесним - означає робити свою справу" (за романом А. Камю "Чума").

4. Промови прокурора та адвоката в судовому процесі ХХІ століття над Галілеєм (за твором Б. Брехта "Життя Галілея")

Доброго всім здоров'я і миру!

Декілька думок, які можуть допомогти 6 класам підготуватися до контрольної роботи. 

Тема мистецтва в повісті "Сліпий музикант" В. Короленка.

У творі досить багато персонажів пов'язано з музикою: Іохим - скрипка і сопілка,  мама, Петрусь, Сташевський - фортепіанна музика, кобзарі, дзвонарі. Саме музика стає провідною у розкритті теми мистецтва. Чому мистецтво звуку займає центральне місце, не важко здогадатися, адже Петрусь сприймає світ виключно через звук. Але це не просте і необхідне прислухання сліпої людини. Це куди більше. Бо герой бачить музику. Спочатку вона йому здавалася якоюсь істотою, що заходить до нього вечорами, коли він лягає спати. Потім біло-чорні клавіші фортепіано допомагають Пеnрусеві зрозуміти кольори лелеки, він і раніше відчував, що лелека має різні кольори (!),а музика підтвердила і поглибила уяву про світ. Вершиною передачі почуттів стає у Короленка опис розрізнення красного і малинового дзвонів. Автор менше уваги передає майстерності Петра-музиканта, ніж опису дзвонів і народної мелодики. Твір пронизаний звуками, він не передає відчуття слуху він зорово зображує світ. Після повісті перебуваєш у якомусь неймовірному стані піднесення, ніби послухав дивний концерт. Відсутність зору - це ще не привід перетворюватися в нещасну людину, світ настільки різноманітний, що відкриється людині з того боку, який інші, зрячі, не завжди можуть побачити і пізнати.

Доброго всім здоров'я і миру!

Декілька повідомлень:

1. Консультації із зарубіжної літератури будуть відбуватися кожного четверга о 15-00.

2. як створити буктрейлер

http://informkremenrn.blogspot.com/2016/02/blog-post_4.html?spref=fb

3. Поради щодо роботи в PowerPoint

/support.office.com/ru-ru/article/PowerPoint-2010-советы-и-подсказки-21bead9d-9c16-4e65-b333-b1801353a562

Успіхів!

Доброго всім здоров'я та миру!

Деяким класам в якості позакласного читання було рекомендовано прочитати книгу Гері Шмідта "Битва по средам". Прошу звернути увагу не тільки цим учням, а всім, хто любить читати, хто хоче зрозуміти, як живе американська школа, як можна протистояти моббінгу.

Можна просо процитувати анотацію на цю книгу: "Ну и тип этот Холлинг Вудвуд! Учительница возненавидела его в первый же день седьмого класса. Подумать только, заставляет после уроков читать Шекспира!"

А можна висказати власні думки щодо книги. Мене вона вразила. Дивно, правда? Стільки книжок прочитано, то вразити повинна вже така книга!!!! Я не стверджую, що це рівень Шекспіра. Ні. Бо рівнів у літературі не повинно бути. кожен має право на Слово. Просто не кожен чує його. Мені здається, що я почула Гері Шмідта. Я відкрила для себе американську школу. Суспільство у стані війни. Американські солдати воюють десь там, далеко, у В'єтнамі. Але поряд з головним героєм живуть їхні мами, кохані, дружини, сестри, близькі. Ситуація схожа з нашою: війна далеко, але вона поряд. А у Холлінга своя битва. Битва за власну гідність. Він має протистояти насмішкам і приниженням однокласників, витерпіти і перемогти  знущання старшокласників. Але і вдома немає розуміння: батька син цікавить лише як елемент прибутку, бо той повинен лише мовчати і не відстоювати свою правоту, щоб не роздратувати вчительку, яка має відношення до бізнесу батька. Те, що синові доведеться ламати власне Я, вступати у битву за себе, батька не цікавить. Сестра ладна крізь землю провалитися від сорому, бо сценічний костюм брата не відповідає її уяві. Холлінг виграє свою битву, а головне - люди поряд теж зміняться. Як йому це вдалося? Читайте!

Доброго всім здоров'я і миру!

Одним із видів роботи з ліричним твором є аналіз вірша. Пропоную звернути увагу на порядок такого аналізу, поданим у книзі Василя Пахаренка "Основи теорії літератури" (с.284-285):

СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ

1. Короткі відомості про автора (насамперед ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку даного твору).

2. Історія написання твору (при потребі).

3. Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна, філософська лірика тощо).

4. Провідний мотив вірша, його зв'язок з іншими поезіями у збірці й у всій творчості митця.

5. Композиція твору.

6. Ключові образи твору.

7. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку), як саме?

8. Віршування (види рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного мотиву твору.

9. Підсумок (почуття і роздуми, викликані твором).

деякі коментарі до схеми.

Пункт 5. варто пам'ятати, що в ліричному творі сюжет витісняється на другий план, натомість вся увага зосереджується на розвитку почуття; виокремлюють такі композиційні етапи розгортання почуття:

а) вихідний момент у розвитку почуття;

б) розвиток почуття;

в) кульмінація (можлива);

г) резюме, або авторський висновок.

Пукт 6. Найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя. зазвичай поет представляє цей образ від імені першої особи - "Я". з образом ліричого героя тісно переплітається образ автора, тобто змодельоване письменником уявлення про себе.

це лише поради. Кожен може змінювати порядок аналізу, щось пропустити із пунктів, щось виокремити, зупинитися детальніше. Головне - показати, як ви зрозуміли автора, що пробудив вірш у вашій душі, як вплинува на вас, які методи поета стали вразливими для вас.

Доброго всім здоров'я і миру!

Нагадую всім своїм учням, що поновлюється робота дискусійного клубу "Фенікс-Говорун". Цієї середи, 10 лютого, будемо обговорювати проекти школи майбутнього. Охочі взяти участь у дискусії, носії цікавих креативних ідей щодо методів і форм навчання у недалекому майбутньому можуть доєднатися до нас о 15-00 (каб. 314).

Чекаю зустрічі з вами, любі говорунчики!

Доброго всім здоров'я і миру!
Декілька роздумів щодо оповідань А.П. Чехова, які вивчають шестикласники. Це вже хрестоматійні твори "Хамелеон" і "Товстий і тонкий". Обставини цього навчального року змушують викручуватися при виконанні програми і часу на розгорнуте обговорення цих творів учнями у 13 років не вистачає.
Дійсно, перший названий твір не викликає труднощів, крім пояснення звань чиновників. Учні чітко вказують на алегоричний зміст твору, розуміють хамелеонську вдачу Очумєлова, а ось зрозуміти, чому натовп сміється не над ним, а над Хрюкіним, не всі можуть. Це перше справжнє "чому" у цьому творі. Автор націлив нас назвою на Очумєлова, а натовп сміється не над хамелеоном. Поведінка Очумєлова, представника влади, який публічно плазує навіть не перед генералом чи його братцем, а перед ймовірно його песиком, є для тогочасного суспільства нормою, вони не помічають ганебності такої поведінки. А ось те, що Хрюкіну-провокатору не вдалося зірвати куш за покусаний палець, - це смішно. Чоловік так хотів стати хоча б на копієчку багатим, а не вийшло! Чом би і не посміятися. А уявімо, що вийшло б, якби Хрюкіну компенсували нанесені збитки. Як би повелася юрба на базарній площі? Я теж з вами згідна - стали б заздрити такій легкій наживі. Чи пожалів би хто при цьому песика, якому золотар цигаркою в носа тикав? Мало ймовірно. Ціле оповідання, повно людей на площі, а серце лежить лише до маленького цуцика. всі інші просто жахливі. Читачеві стає не до сміху. Як і автору.
Звідси і той підрядковий сум у гумористичному за формою оповіданні.
Друге оповідання - "Товстий і тонкий". Ситуація кумедна. Особливо, коли речі говорять замість людей. Не байка, не алегорія, але як психологічно тонко підмічена зміна порухів душі через валізи і коробки, яким, виявляється, притаманно  "снічуватися". Антитеза теж відкрита для розуміння учнями у 6 класі. Але є перешкода: чини і чиношанування. Не розуміють нюансів поведінки, довго доводиться пояснювати, чому багатий товстий і чим від нього пахне, і чим кавова гуща гірша за херес. не знають наші діти реалій повсякденного життя ХІХ століття. Не це оповідання потрібно б було давати для опрацювання в класі. Розумію, що нічого нарікати на програму. Бери і вивчай, пояснюй, розповідай. Намагаюся. Тому і доповнюю себе через ці записи. Так що там у Чехова? А ми його "зводимо" до розмови про дружбу старих друзів і втрату дружби через страх. Чи варто втрачати гідність? Чи типово веде себе той чи інший герой? Чому імена героїв забуваються , а товстий і тонкий в пам'яті? Ось ці питання і допоможуть розширити розуміння авторського болю за людиною у світі людей.

ПРОБЛЕМАТИКА П’ЄСИ Б. БРЕХТА “ЖИТТЯ ГАЛІЛЕЯ»:

ЗА ЧАСІВ ГАЛІЛЕ, ЗА ЧАСІВ БРЕХТА. ЗА НАШ ЧАС

Глава	Відносно ХУШст.	Відносно ХХ ст..	Відносно ХХІ ст..
1(с. 81) Останні слова у п’єсі (с.128)	РОЗВИТОК ЛЮДСТВА НЕ СПИНИТИ «…старі часи минули, настав новий час. …все рухається…» «Вже багато що відкрили, та ще  більше можна відкрити. Отже, роботи буде і новим поколінням». «На палиці не можна літати в повітрі. Треба до неї , принаймні, приробити машину. Але такої машини ще немає. Можливо, ніколи й не буде,бо людина занадто важка. Це, звичайно, поки що невідомо. Ми ж далеко не все знаємо, Джузеппе. Бо ми й справді стоїмо лише на самім початку».	Вічна універсальна тема розвитку еволюції людського суспільства. Те, що сьогодні здається неймовірним, у майбутньому буде звичайною річчю. Висновок: світ завжди стоїть на порозі нового.	Вічна універсальна тема розвитку еволюції людського суспільства. Те, що сьогодні здається неймовірним, у майбутньому буде звичайною річчю. Висновок: світ завжди стоїть на порозі нового.
1 (с. 81) 14 (с.124) 7 (с. 98)	СУМНІВ – ДЖЕРЕЛО РОЗВИТКУ «Бо там, де тисячоліттями гніздилася віра, тепер оселився сумнів. …З найбільш призвичаєними істинами тепер не церемоняться: сумніваються в тому, в чому раніше ніколи не сумнівались» «Наше новітнє мистецтво сумніву захоплює більшість людей» ВІДНОСНІСТЬ ЗНАНЬ «Сонце сходить і заходить і вертається на місце своє». Так каже Соломон. А що каже Галілей? – «Коли я був малий…, я стояв на човні і кричав: «Берег відпливає». Нині я знаю, що берег стояв, а відпливав човен»…	Закон розвитку людства – сумнів, про що писав і Гете в своєму «Фаусті», називаючи Мефістофеля духом заперечення. Чи можна сумніватися в ідеології фашизму/комунізму? Чи допустить тоталітарне суспільство до сумніву? – питання, що могли стояти перед автором під час роботи над твором. Ні. Як правителі ХУП ст.. у Флоренції, так і диктатори ХХ ст.. не допускають сумніву і це стає загрозою розвитку, веде до загибелі.	Демократія допускає сумніви, альтернативу, заперечення. Демократія – запорука розвитку.
3 (с. 91) 4 (с.93) 6 (с. 97) 7 (с. 99) 8 (с. 103) 9 (с. 105)	ЩО Є ІСТИНА? ІСТИНА НЕБЕЗПЕЧНА ДЛЯ ВЛАДИ «Галілео, ти ступаєш на страшний шлях. Злощасна та ніч, коли людина пізнає істину. Як можуть власть імущі тримати на волі того, хто знає правду, бодай про найвіддаленішу зірку!» «Істина – це дитя часу, не авторитету» «Смію думати, що вчений не повинен питати, куди його заведе істина» ІСТИНА – ТЕ, ЩО БАЧУ «Чи не краще, синьйоре Галілео, аби ви сказали нам, на якій підставі ви припускаєте, що в найвищій сфері незмінного неба можуть існувати планети, вільні у своєму русі. -         Підстави? Та досить глянути на самі планети і на мої записи». «Я переміг? Ні, не я, а розум переміг». «Я вірю в розум». «А чи не здається вам, що істина, - коли це істина, - проб’ється і без нас? Галілей: Ні, ні, ні! Пробиваються саме стільки істин, скільки ми їх пробиваємо, перемога розуму може бути лише перемогою розумних!.. «То я вам скажу: хто не знає істини, той просто неук. А хто її знає і називає брехнею, той – злочинець!»	Універсальна проблема істини: скільки може бути істин, у чому їх сенс? Знати правду небезпечно, навіть ту, яка не торкається держави, а лежить поза політикою. Не може авторитет/лідер/фюрер впливати на істину. Учений повинен відкривати явища, він поза політикою. Чи не можна зупинити істину? Подвійна мораль диктаторських країн не відповідала принципу істини: істина те, що бачу. Людина має послуговуватися не вірою (в Бога, в лідера, вождя, фюрера тощо), а розумом. Діяльність/бездіяльні без впливає на відкриття і розповсюдження істини. Сучасне «неуцтво» гітлерівської Німеччини породжено бажанням приховати істину. Той, хто ховає – Гітлер, Сталін – злочинці.	Універсальна проблема істини: скільки може бути істин, у чому їх сенс? Знати правду небезпечно, навіть ту, яка не торкається держави, а лежить поза політикою. Не може авторитет/лідер/фюрер впливати на істину. Учений повинен відкривати явища, він поза політикою. Чи не можна зупинити істину? Відповідальність за використання істини має бути покладена не на вченого, а на політиків. Лише активна небайдужа позиція може дозволити розкривати істину. Чекати, поки вона сама «проб’ється» , неправильно.
	МОРАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НАУКИ 1.Учений і матеріальні блага Галілей мусить витрачати час на недолугих учнів, бо потрібно за щось купувати харчі. «А коли мені самому вчитися?» «Я прийшов до вас з приводу вашого прохання збільшити вам утримування до тисячі скуді. На жаль, я про це не можу клопотатися перед університетом. Знайте, математичні колегії не дають університетові ніякого прибутку. Вона не така вже необхідна наука, як філософія, не така корисна, як теологія, але ж вона дає знавцям таку безмежну насолоду» «Гроші платять лише за те, що дає гроші» П.Наука повинна існувати для покращення життя людства «Куратор: …навіщо їм нові закони падіння? Для них важливі тільки закони упадання на коліна». «Бачу, тобі мій лист здався занадто раболіпним. А я думаю собі, чи не замало він раболіпний, чи не занадто сухий, чи досить низько я в ньому гну спину. Стриманого листа може собі дозволити той, хто має заслуги в доведенні правоти Арістотеля, а не я. такий, як я, може тільки плазом на череві доскочити більш-менш путнього становища. Ти ж знаєш, я зневажаю людей, Яким бракує клепки, щоб набити собі черево». «Маленький чернець: …І нащо здалося Святе Письмо, яке все пояснює і доводить необхідність поту, терпіння, голоду, підвладності, коли воно, як виявляється, сповнене помилок? …Виходить, ніхто не дарував нам іншої ролі, крім цієї тлінної, гіркої, на крихітній землі, такій залежній, що навколо неї вже ніщо не обертається? Жодного глузду немає в нашій бідності. Галілео: …Ваші селяни у Кампаньї сплачують війни, що їх заступник лагідного Ісуса веде в Іспанії та Німеччині. Для чого він ставить Землю в центр всесвіту? Для того, щоб трон святого Петра міг стояти в центрі Землі. Ви маєте рацію, йдеться не про планети, а про селян з Кампаньї. Чесноти зовсім не пов’язані зі злиднями, дорогий мій. …що ж мені – брехати вашій пастві? Малий чернець: є вищі мотиви, що змушують нас мовчати: душевний мир знедолених! Галілей: Дорогий мій, в нагороду за те, що я збережу душевний спокій, скажімо, ваших батьків, власті пропонують мені вино, яке селяни вичавлюють в поті свого лиця, створеного, як відомо, за образом і подобою Бога. Коли б я погодився мовчати, то це б мало, без сумніву, вельми підлі мотиви: заможне, дозвільне життя, ніяких переслідувань і так далі» Щоб донести істину народу, Галілей видає маленькі книжечки народною мовою. Пісня вуличних музик, що розкриває сенс відкриттів Галілея для людства. Ш.Моральний вибір вченого Очікують на рішення Галілея про відречення (Андреа проти дочки). «Андреа: Нещасна та країна, що не має героїв! Галілей: Ні! Нещасна та країна, якій потрібні герої!» Що краще: згоріти за чстину, чи відректися і працювати навіть без надії зберегти доробки для науки? Хто переміг в кінцевому рахунку: Галілей чи Андреа? «Галілей: Наше новітнє мистецтво сумніву захоплює більшість людей. Вони вирвали нам з рук телескоп і спрямували його на своїх гнобителів. … А чи можемо ми відступитися від мас народу і залишитися вченими? … Людство, яке бреде наосліп в цьому тисячолітньому райдужному тумані забобонів і застарілих слів, - занадто темне, несвідоме, щоб повністю розгорнути власні сили, - нездатне буде розвинути ті сили природи, що ви їх відкриваєте. Заради чого ви працюєте? Я стою на тому, що єдина мета науки – полегшити нужденне людське існування. … Безодня між вами і ним може стати колись такою глибокою, що ваш захоплений вигук про нове відкриття буде зустрінуто всесвітнім зойком жаху»	Гітлерівська наука оплачувалася сповна, що давало можливість розробляти нові напрямки. Багато вчених купилося на це. І тільки дехто зумів протистояти, виїхавши за межі. Зіставте іншу позицію моралі: після війни США вивезли і використали знання розробника ядерної зброї, який працював на Гітлера, а потім спокійно жив і творив для США – аби гроші. І не був засуджений. Моральність ученого і його відкриттів лежить не тільки на політиці, але й на вченому. Важливий моральний вибір кожної людини, в тому числі і вченого (екзистенційний висновок)	Проблема залишається і зараз, можливо, в глобальному світі набуває іншого виразу: купівля/втеча мізків.