Зразок публіцистичної замітки/статті про твір сучасної зарубіжної літератури

КОЛИ ЩУР РОЗУМНІШИЙ ЗА ЛЮДИНУ

     Ви ніколи не дарували квіти щурам? Ви до сих пір визнаєте вищисть людини над ними? Тоді мені вас по-справжньому шкода.

     Мабуть, так міг записати у своєму щоденнику Чарлі Гордон, з яким ви так і не познайомилися. І хоча чужі щоденники читати є свідченням невихованності, але часом стає не те що цікаво, а корисно заглянути потай через плече. Я не збираюся порушувати правила гарного тону і втягувати вас у авантюру. Я просто пропоную вам прочитати книгу Даніеля Кіза "Квіти для Елджернона". За назвою може здатися, що це чергова мелодрама про кохання, адже квіти завжди даруєш тим, кого любиш. На жаль, не завжди при житті того, кого любиш.

     Коли відкриєте книгу і спробуєте прочитати перші рядки, ви можете опинитися в незручному становищі. Складається враження, що перед вами шкільний твір двійошника, який ледь порозумівся у граматиці, а точніше, просто навчився писати літери, але не завжди ті, які потрібно було написати. Як часто ми судимо людину лише за її зовнішнім проявом. Ну що з того, що переросток Чарлі не вміє писати? Хіба ви ніколи не допускали помилок у власній писанині? Чи визначають граматичні помилки, неправильно поставлені коми особистість людини? Знаю наперед вашу відповідь, тільки не кажіть це вчителеві з української мови.

Ось і я не відклала книги, хоч помилок там було більше, ніж у творах моїх учнів. Бо за помилками дуже боязко проглядала Людина. Цей юнак був природою позбавлений здатності опанувати звичайні програмові знання. Про таких люди, які здатні опанувати шкіьну програму, часто кажуть - дурні, недорумки і таке подібне. Але цей хлопчак дуже хотів стати розумним, щоб мати право на кохання, бо розумів, що його вчителька не полюбить його, такого дурня, хоча і переживає за його успіхи. Він погоджується на операцію, яку вже роблять щурам. він стає своєрідним щуром, але залишається людиною. Дивна історія. Людина, яка швидко опанувала розум і перевершила очікування і досягнення тих, хто експерементував над ним, практично сам і відмовиться від цього розуму. Чому? Мені здалося, це сталося через те, що світ розуму не потребує справжніх почуттів. Краще писати з помилками і мати здатність до щирих почуттів, гіж бути розумних і бездушним. 

    Але я не впевнена, що саме це хотів сказати книгою автор. Можливо, твоя думка буде правильною. Залишається прочитати цю невеличку книжечку. В коментах можеш залишити своє розуміння.

ПУБЛІЦИСТИЧНА ЗАМІТКА / СТАТТЯ ПРО ХУДОЖНІЙ ТВІР

Доброго всім здоров'я і миру!

Публіцистична замітка/стаття - жанр журналістики. А чи можна її застосовувати до художньої літератури? Чим у такому разі вона буде відрізнятися від аналізу художнього твору?

По-перше, така замітка розраховується на публічність. Вона повинна бути цікавою і корисною для широкого кола читачів різних за віком, статтю, родом діяльності, а не виключно спеціалістам, фахівцям від літератури.

Тому повинна бути написана яскраво, емоційно, навіть з оціночною лексикою.

В основі повинна бути легкість прочитання, зрозумілість. В результаті читач повинен отримати задоволення від того, що він усе зрозуміє, зацікавиться і прочитає твір, про який ви написали.

По-друге, замітка на те і замітка, тобто не дослідження, не наукова розвідка з глибоким і широким літературним контекстом, а власна інтерпретація, власна позиція щодо твору, про який ідеться мова. Ви не претендуєте на лаври критика, але ділитеся з іншими своїми враженнями від прочитаного.

Навіщо це? "Книга - джерело знань". Будь-яке джерело може вичерпатися.А ваша замітка має поповнити його публікою. Залучите до світу читачів хоч ще одного члена - дивись, і світ стане кращим. Хоч на йоту.

Про що може йти мова? Про що завгодно. Можна звернути увагу на якийсь один компонент художнього твору, а можна зачепити декілька, які врізалися і в пам'ять, і в душу.

Компоненти:

• проблематика та її актуальність (завжди ставтепитання: навіщо це мені потрібно);
• розвиток конфлікту: хто проти кого і як вирішено;
• композиція, сюжет, їхня роль у розкритті проблем;
• значення позасюжетних елементів (авторських відствупів, описів, епіграфів, присвят, назви твору тощо);
• художня і суспільна цінність твору;
• власні емоції;
• думки інших про твір (можна і посперечатися, не обов'язково з усім погоджуватися;
• влучна назва замітки/статті;
• дискусійний початок.

Десь так я хочу бачити вашу роботу, шановні 11 класи.

Приклад - через пару днів.

Потрібна допомога: не можу на блог завантажувати презентації. Що робити?

"П'яний корабель" Артюра Рембо

Доброго всім здоров'я і миру!

Для прискорення процесу аналізу зазначеного вірша Артюра Рембо пропоную звернути увагу на слідуючі питання:

- чи є сюжет у цьому творі? Як він розвивається?

- що в центрі уваги: опис маршруту чи відчуття життя під час плавання?

- як змінюються емоції поета-корабля?

- чим можна пояснити метаморфозу корабля у "вутлий" паперовий кораблик в калюжі?

- яка різниця між

• безпорадною іграшкою;
• вільним, свободним кораблем;
• блукаючим Голладцем - кораблем-примарою;
• п'яним кораблем?

"Моя циганерія" Артюра Рембо:

1. Як ви розумієте неологізм "циганерія"?
2. Порівняйте з російським перекладом назви цього вірша - "Богемия"/"Фантазия".
3. Що в центрі уваги поета у цьому вірші: природа чи стан душі, відчуття?

Завдвння для 10 класів за поезією Поля Верлена

Доброго всім здоров'я і миру!

Це завдання я взяла з книги Столій "Світова література. 10 клас. Розробки уроків". Це не моє авторство, але мені саме ці завдання видалися доречними і прийнятними.

Варіант 1. (1-10)

Дослідити, якими засобами української мови відтворюються особливості поезії Верлена "Pleut doucement sur la ville" у перекладі М. Рильського.
1. Яким віршованим розміром здійснено переклад? Які рими застосовує перекладач?
2. Знайдіть асонанси. З якою метою використовує їх автор?
3. Які алітерації виникають у перекладі? Порівняйте, чи властиві такі алітерації оригіналу? (при можливості)
3. Чи використовує перекладач сугестію як художній засіб? Обгрунтуйте свої міркування.

Так тихо серце плача,

Як дощ шумить над містом.

Нема причин неначе, 

А серце ревно плаче!

О, ніжно як шумить

Дощ по дахах, по листю!

У цю тужливу мить

Як солодко шумить!

Відкіль цей плач, не знати.

В осиротілім серці!

Ні зради, ні утрати -

Відкіль журба, не знати!

Найтяжчий, певне, сум -

Без гніву, без любові,

Без ревнощів, без дум -

Такий нестерпний сум.

Варіант 2 (11-21)

Дослідити, якими засобами української мови відтворються особливості поезії Верлена "Pleut doucement sur la ville" у перекладі М. Драй-Хмари.

1. Яким віршованим розміром здійснено переклад? Які рими застосовує перекладач?

2. Чи властиві перекладу асонанси? Наведіть приклади.

3. Які алітерації виникають у перекладі? Порівняйте, чи властиві такі алітерації оригіналу? (при можливості)

4. Доведіть, що перекладач домагається зменшення ролі інформативно-розповідної функції мови.

В серці і сльози , і біль, -

небо над городом плаче.

Що це за туга? Відкіль

цей невгамований біль?

Мжиці зажурені звуки

і на землі, й по дахах!

В серце, що в'яне від скуки,

ллються зажурені звуки.

Сльози і біль без причин

в серці, якому байдуже...

Тут ані зрад, ні провин:

туга моя без причин.

Чи не найбільше це горе -

навіть не знати, чому

в серце несміливе, хворе

люте закралося горе?

Варіант 3 (22-30)

Дослідити, якими засобами української мови відтворються особливості поезії Верлена "Pleut doucement sur la ville" у перекладі М. Лукаша.

1. Яким віршованим розміром здійснено переклад? Які рими застосовує перекладач?

2. Знайдіть асонанси. З якою метою використовує їх автор?
3. Які алітерації виникають у перекладі? Порівняйте, чи властиві такі алітерації оригіналу? (при можливості)
4. Чи використовує перекладач сугестію? Обгрунтуйте свої міркування.

Із серця рветься плач,
Як дощ іллється з неба.
Від зради чи невдач,
Відкіль цей тужний плач?

О, хлюпотіння зливи
По крівлях, по землі!
На серце нещасливе
Спливають співи зливи...

Лягає без причин
Туг? на серці туга.
З відчаю хоч кричи!
Печалюсь без причин.

Від муки дітись ніде,
Рве серце марний жаль.
Любові й зненавиди
Нема, а дітись ніде!

 практика для 8 класів.

Доброго всім здоров'я і миру!

 Учням 8 класів потрібно терміново виконати роботу з практики. Вони повинні обрати будь-яку із вивчених тем і запропонувати альтернативний урок на 12 слайдах. 

Учні вже почали надсилати свої роботи.Останній термін - 18 березня

Що почитати у вихідні

Доброго всім здоров'я і миру!

Учнів чекають чотири дні вихідного. Крім підготовки до уроків ( наступних), все рівно буде час. раджу звернути увагу на книгу. Я хочу порадити знайти і прочитати фантастичні оповідання Еріка Френка Рассела під загальною назвою "Эта безумная Вселенная". І хоча я не являюсь прихильницею фантастики, але ця книга мене зачарувала. По-перше, оповідання всі різні, навіть дивно, бо налаштований на одного автора, один збірник, має бути принаймні щось спільне. Але вони дійсно різноманітні - іронічні, антиутопічні, утопічні, сумні і так далі за всіма параметрами. По-друге, вони по-дитячому прості, і в той самий час змушують задуматися. По-третє, це не наукова вигадка-прогнози зі всілякими штучками з фізики, що для лірика не завжди прийнятне (хто б що не згадував з далекої молодості протистоянь ліриків-фізиків).

Вони - наше сьогодення. Це не просто дзеркало, це ввічливе застереження людства вкотре стати Людьми.

А тепер про одне оповідання. Його назва: "И не осталось никого". Загін землян з армією і всесильним начальством прилітають на одну із підкорених і заселених колись землянами планетку, яка на їх картах позначена як їхні підлеглі. Але замість покори зустрічають і не те що непокору, а просто ігнорування. Війська діють за інструкцією, але в ній чітко зазначено, що вступати в бій потрібно лише в разі нападу. Прибульці-земляни є рабами інструкції, тому вимушені не воювати, щоб звернути на себе увагу, а дозволити зголоднілих солдат відпустити у місто. Але на корабель повернулися не всі. Що змусило залишитися землян на закинутій планетці, чому решта , що повернулася, відмовляється коритися начальству? Ясна річ, що відповіді в кінці оповідання. Скажу лише одне, я б теж залишилася. Бо саме за таке суспільство Небесна сотня шла по Інститутській на вірну загибель, а добровольці поїхали на Схід стримувати агресора. Ну і відповідь, як зупинити агресора і завоювати прихильність ворога, перетворивши його на друзів і однодумців, можна теж знайти в кінці цього оповідання. Скажу одне - рецепт криється у совісті кожного. Про це ще Достоєвський писав.