ВИВЧАЄМО ТОЛСТОГО
Як би ми "не викручувалися", але вивчення Л. Толстого в межах шкільної програми крутиться навколо двох персонажів - Анни Кареніної та Костянтина Левіна. Вони зачіпають в різній силі того чи іншого героя, але розглядаються лише вони. Але ж інші герої, так звана периферія роману не менш важлива. Шкода, що не вистачає часу розглянути життя брата Анни Кареніної - Стіви Облонського. А вірніше - Степана. Але хто пам'ятає, що він Степан. Він по-модньому (як би сказала Проня Прокопівна) зветься навіть не Стів, а пристосоване до російської - Стіва. Як замість Дар'ї є Доллі, а Катя перетворюється в Кіті. Російська тогочасна дійсність аристократії - відцуратися від російського, від мужицького. Дивно, але Костянтин так і залишається ним. Так от повернемося до Облонського. Адже він, можна припустити, виріс в одній сім'ї з Анною, інтереси мали б бути одні. Він також одружувався не на бідній дівчинці, якою була Анна і за що ми так співчуваємо їй. бо Каренін старший, він багатий. А Аня бідненька безприданница. Але і Стів такий самий бідненький. Правда, клянеться, що кохав колись Доллі. А чи кохав? Чи спасався від безприданності? А от дві сестри Щербацьких доволі схожі - вірність подружня, щирість у стосунках, кохати так кохати, жертувати собою - це для них. Чому ж тоді такі різні брат і сестра?
А хіба не цікаво поспостерігати за мамою Вронського? Ось ярмарка марнот, душа світського кола! А ми мимо проходимо, правда, не забуваючи кинути камінь у Олексія Вронського, бо він син своєї матері. Але він все ж таки не такий. він здатен на вчинок - зарати кохання залишити блискучу кар'єру, віддатися на осуд пліткарям лжевисокоморального суспільства. Мало хто з дітей зверта на це увагу. А хотілося б.
А брати Костянтина Левіна. Якби Толстой не назвав їх братами, ніхто б і не помітив, що вони родичі. Та чи взагалі помітили, що вони є. А селяни? Родина Парменових. Поки не вкажеш на них, не згадають. А саме вони є тим мірилом щасливого шлюбу - разом працюють, спільна праця, власними рученьками роблять своє щастя.
На жаль.
Час з'їдає більшу частину роману. Але наші надії пов'язані з тим, що прийде час, і діти повернуться до "Анни Кареніної". А якщо і не повернуться, а якщо і не поцікавляться, то теж світ від цього не перевернеться. Він просто буде дещо іншим. Яким? А ось прочитайте роман, і знатимете, яким би був світ, якщо б ви не прочитали роману.
